Т льки скажи
І у лиху годину,
І в миті страшного буття.
Я - твоя.
Я тебе ніколи не покину,
Тільки впусти мене в своє життя.
А рано-вранці,
Аж поки спить стомлений люд,
Я буду на тій старій лавці
Чекати на небесний суд.
Чекати і молитись,
А потім цілувати губи вітру.
Та, як захочеш - можу і спинитись.
Тільки скажи - і я, кохаючи, загину.
Свидетельство о публикации №114030806068