Всесвiт, якого вони не мали

А вона любила найбільше його недоліки,
бо лише вони робили реальною
цю розкрилену акварельну сутність
із сумовитим, вицвіло-синім поглядом;
бо лише тоді, коли він затинався,
коли шкутильгав,
коли не міг розрізнити запахів
і не чув навіть її найписклявішого в світі голосу, –
лише тоді здавалося, що він не розсиплеться,
не лусне мильною булькою,
якщо не/навмисне торкнутись його ліктя,
зачепити поглядом,
міцно обійняти на прощання…
і у ті обійми спробувати вмістити
цілий Всесвіт,
якого вони
не мали.

07.03.14


Рецензии