Блокпости попід кожним селищем. Ніби наосліп - додому, додому.
Лишаю за спиною спалені вщент вулиці... Чи надовго?
І щось назбиралось під самим горлом - мовчати, мовчати!
Аби мати думала, що сьогодні краще за вчора.
Лісостеп і просторі лани, ліхтарі на Сході.
Розправити плечі не можу й не маю сил на твої питання.
Вже не час для думок, тут подіють тверезі рішення... -
постав свічку за нас усіх, почитай молитву.
Я у відчаї, мамо, не знай про мої печалі,
В того міста болить душа і там іще лютий...
Зігрій мене, мамо... Що з нами буде,
коли почуємо перший постріл?
Чи стане твоєї мудрості?
Мамо
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2014
Свидетельство о публикации №114030706744
Свидетельство о публикации №114030706744
Рецензии