ХОЧА Б ДУМАМИ…
І знову світ виходить із пітьми –
Вже скоро ранок, скоро засіріє.
І більшаєм щоразу днями ми,
А думами? Чи ними не малієм?
Закручується чиста нитка дня
В мого життя котушку прецікаву.
І світ в борні, й життя – також борня,
На нього теж виборюємо право.
Щоб новий ранок сколихнув уми,
Хай сіро ще й Аврора не зоріє,
Собі повинні обіцяти ми,
Що думами хоча би не змалієм.
Хоча б думами...
© Copyright: Любов Ведута, 2014
Свидетельство о публикации №114030704513
Свидетельство о публикации №114030704513
Рецензии