Никола Вапцаров. Весна Знадвору бузкове буяння...

Никола Вапцаров
ВЕСНА

Переклад Любові Цай

Знадвору бузкове буяння,
і небо осяює світ.
Пташок чуєш дивне співання?
Надворі весна вже! Привіт!

Долаючи випар бензинний
і міць літаків навісну,
іде вона, вільна, невпинна —
іди, зустрічай-но весну.

Із ріками, тими, що владно
вібрали сріблясті сніги,
із боєм іде канонадним, 
туманні дола береги.

Питає: «Не спиш ти на варті?
Чи ти голови не схилив?»
А після несе ув азарті
на крилах могутніх вітрів.

В очах твоїх полум’я зичне,
кипить юна кров у вогні.
Й до тебе відкрита велична
всесвітність і сонячні дні.

Є в тебе кохана? — Щиріше
Люби! Їй даруй цілий світ!
Їй руки простягуй скоріше —
Надворі весна вже! Привіт!


***

Оригінал:

Никола Вапцаров
ПРОЛЕТ



Отвънка ухае на люляк,
отвънка е синьо небе.
Приятелю, птиците чу ли?
Отвънка е пролет! Здравей!

Дори през бензинните пари,
през пласт от стоманни ята
тя иде. Вратите разтваряй
и бодър срещни пролетта.

Тя иде с реките, които
събират сребристия сняг,
тя идва със бой канонаден,
разбива простора мъглив.

Тя пита: «Стоиш ли на поста?
Не клюмна ли вече глава?»
И после те грабва и носи
на своите светли крила.

В очите ти пламват пожари,
кръвта ти немирно шуми.
Пред тебе светът се разтваря,
разтварят се слънчеви дни.

Ти имаш любима? — Обичай!
Ти вярваш в живота? — Добре!
Подай си ръката челична —
отвънка е пролет! Здравей!


Източник:
Издание__ Никола Вапцаров. Съчинения, „Български писател“, С. 1979, под редакцията на Бойка Вапцарова