Тільки на весні…всі мої думки такі прозорі і такі чисті, що немов листки,
Дай мені долоні… в них всі твої сни і всі твої болі!
Спаливши їх у тлін… ними я рани намащу, твоїх божественних грудей мій прекрасний Прометей!
І серцю шепочу, що в них голосно живе я тебе люблю назавжди і тепер!
Тільки я прошу… міцно обіймай і не відпускай душу ти мою,
В спеку літніх днів,
І в сезон дощів
Серед хуртовин – буду не один!!!
Якщо є вода, твоїх ніжних слів, то повір мені я б і не сгорів,
Якщо є твій стан, грація, хода, то повір мені ніч вже не пуста,
Якщо пригорну до себе я тебе, то повір мені безсмертя то і є!!!
Якщо є вода, твоїх ніжних слів, то повір мені я б і не сгорів,
Якщо є твій стан, грація, хода, то повір мені ніч вже не пуста,
Якщо пригорну до себе я тебе, то повір мені безсмертя то і є!!!
Весняне безсмертя
© Copyright: Павел Каратай, 2014
Свидетельство о публикации №114030700211
Свидетельство о публикации №114030700211
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.