Вірші випорхують із рук,
Неначе янголи маленькі.
Промовлено - і лине звук,
Сотворено і серце тенька,
Немов торкаєш ти струну
Останнім помахом легеньким...
З щасливим сміхом - в дальню путь!
Кватирка шибкою дзеленька.
Десь світляками упадуть
У сни солодкі і тихенькі,
А десь сльозиною стечуть,
Пропалять душу аж до денця...
Летять, звиваються в рої,
Стовпами граються у променях.
Так, мабуть, і творився світ,
Тим Словом, першим, заримованим!
Вiршi випорхують iз рук...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №114030701558
Свидетельство о публикации №114030701558
Рецензии
Летять,летять вони у світ
Як пташенята із кубельця.
І в них бринить то сум ,то сміх
І б'ється незрадливе серце.
Левиа 07.08.2014 00:39 • Заявить о нарушении
Як пташенята із кубельця.
І в них бринить то сум ,то сміх
І б'ється незрадливе серце.
Левиа 07.08.2014 00:39 • Заявить о нарушении
Дякую, видно і до Вас долетіли! Натхнення і щастя Вам!
З посмішкою.
Борис Смыковский 07.08.2014 07:31 Заявить о нарушении
З посмішкою.
Борис Смыковский 07.08.2014 07:31 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.