Яка весняна, ніжна ніч
І теплий вітер віє.
Удалині локомотив шумить,
Й маленькі зорі ще ледь тліють.
Спокійно... Так, що розум спить.
За вітром тихо яблуні шепочуть,
Мабуть, то невдоволені вони,
Що цвіркуни стрікочуть.
Та все одно, приємно...
Коли іще я цим насолоджусь?
Подорослішаю і вже, напевно,
Я не впізнаю
Той тихий шепіт яблунь у саду...
У яблуневому саду
© Copyright: Марко Дейлис, 2014
Свидетельство о публикации №114030701152
Свидетельство о публикации №114030701152
Рецензии