Чекаю, думаю, надіюсь..,
що з ним таки ще я зустрінусь,
Про все на світі розкажу,
Й сльозу у серця силою здержу,
Я буду і буду із ним говорити,
Вслухатись у голос і небо просити,
Цей день особливий для нас залишити,
І пам'ять дівочу в мені оживити,
А місяць злотавий пливе і пливе,
Заради зірок променистих живе,
Ось знову, здається, він вітер вздійме,
Й рідненька людина з теплом обійме,
І буду я знову у небо дивитись,
Бажаючи там з головою втопитись,
Втопитись у мріях своїх зачудових,
а ніжність розвіяти у снах веселкових;
Порину у світ свій реальний й суворий,
Знайду запитання для зустрічей нових,
Потрібно зробити усе, що бажаєш,
Й знайти все таємне, що довго шукаєш...
Зможу...
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114030607719
Свидетельство о публикации №114030607719
Рецензии