Не можуть руські підкорити Русь,
Це їх земля по віковому праву.
Судити українство не берусь,
Та соромно й обідно за державу.
Пора продажництву сказати "НІ",
Пора забуть,що кожна хата скраю,
І поки не спалили нас в вогні,
Пора вернуть ісконну назву краю.
Її з корінням вирвали колись.
"За що?- питають руські предки,
Тут ріки крові нашої лились,
А ми чужі для вашої абетки".
Як Русь прийде додому з забуття,
То стане ясно,ніби на долоні,
Що цінного у нас і що сміття,
І що були ми в себе у полоні.
Ми віднайдемо свій,новітній шлях,
Відкриємо нових ідей простори.
І вже ніхто не вб'є між нами цвях,
І не затьмарить наші ясні зорі.
Роздуми чесного
© Copyright: Валентина Домчина, 2014
Свидетельство о публикации №114030606201
Свидетельство о публикации №114030606201
Рецензии
Какие глубокие и нравственно отточенные размышления поэта-женщины на фоне сегодняшних событий. Не оставляют равнодушными. Спасибо, Валя. Не можем дозвонится до Вас.
Быков Александр 11.03.2014 13:13 • Заявить о нарушении
Быков Александр 11.03.2014 13:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.