Вибач мені Мамо, за жалоби чорну хустину,
Вибач, що обрав не тебе, а обрав Україну...
І не думав, час прийшов, тебе я покину,
Десь в далекій землі, я за тебе загину...
Ти пробачиш усе, але я не почую,
На чужині в землі, назавжди заночую...
Не тобі за могилой моєю ходити,
Лиш тільки у снах, зможем ми говорити...
Не журися Мамо, більше не треба,
То, не я так схотів, то нагайна потреба...
І колись у садку, візьми квітку у руки,
Ради митті тієї, я пішов на разлуку...
***
© Copyright: Порохненко Сергей, 2014
Свидетельство о публикации №114030601731
Свидетельство о публикации №114030601731
Рецензии
Добре! Добрий вирш!
Добрым сердцем написанное.
С уважением - Анатолий!
Ан Боярский 11.03.2020 21:19 • Заявить о нарушении
Добрым сердцем написанное.
С уважением - Анатолий!
Ан Боярский 11.03.2020 21:19 • Заявить о нарушении