Остановитесь!

Ви будь ласка зупиніться,
Нести в життя зло та крах,
В очі народу подивіться,
Адже переповнює їх страх.

Не відбирайте нашу волю,
Яка дісталась в кровавих боях,
Не псуйте людську долю,
Та не гасіть полум'я в очах.

Хіба не варті щасливо прожити
Ті хлопці мужні й чоловіки,
Що зробили рішучі кроки
На противагу принциповій війні.

Ті події не варті зливи
З таких гірких сліз матерів,
Що від біди боронили
Своїх беззахисних синів.

Ви хоч на мить зупиніться
Та гляньте, що сталось в країні,
Відкиньте байдужість, огляніться,
Ми вже втратили ту єдність.

Де той дух,що народ єднає
Та дає сили кожному з нас,
Лише згуртовано все подолаєм
В такий до болі жахливий час.

Яка різниця,яку мову обираєм.
Адже в одній державі живемо,
Через непорозуміння стаждаєм,
Але ж воно не варте того.

Зупиніться!Залиште свою зброю,
Поки вона не вистрілила в ціль,
Допоможіть вигнати тривогу,
До серця не пускати біль.

Зупиніться!Забудьте всі негаразди,
Хоча,померлих вже не повернути,
Але для майбутнього заради
Лінію до перемир’я варто перетнути.

И что вы добиться хотите ,
Кому и что этим доказать?
Унижать наш люд прекратите,
Не заставляйте людей страдать!

Все мы славяне- корни одни,
Совсем не лихие убийцы,
Народности одной крови
Лишние эти идеологические границы.

В битве за что сражаются братья,
За далеко мнимую свободу,
Не такое уж веселое занятие,
Зачастую с летальным исходом.

Через время придет та власть,
Что научит жить нас иначе,
Не позволит стране упасть,
Или еще больше озадачит.

Но только смотрите наперед,
Учтите все «за» и те же «против»,
Все то, что идет на взлет
Может кануть, все испортив.