Гучніше! Гучніше! Кричи на весь світ!
Без жалю, без болю, без втоми!
На скільки уп'явся у тіло цей дріт,
Від чого ти, голосно стогнеш!?
Ламають всі крила, не вміють ростити...
Де думка людини - байдужість і страх,
І бігають бідні, голоднії діти,
Без слова любові на їхніх вустах!
А ми - так і далі проходимо мимо,
Хоч думаєм, завжди, про щастя й добро!
Давайте, самі ж ми його сотворімо,
Не роблячи більше нікому на зло!
Плекайте людей у собі, будьте чесні...
Зламавши - збудуйте без зайвих турбот,
Не тільки вустами ми будьмо "небесні",
А й духом, і тілом, і словом чеснот!
Прикро
© Copyright: Инна Громовчук, 2014
Свидетельство о публикации №114030500347
Свидетельство о публикации №114030500347
Рецензии