Заспівай мені колисковую
Чи тихенько шепчи на вухо,
Щоб покрилася шкірою гусиною,
Щоб до інших зверталася сухо.
Огорни мене теплом свойого тіла,
Щоб заснути мала змогу уночі.
Я до тебе пригорнуся несміливо,
Але чи досягну до ніжності в душі?
Коли питають про біль, мрію про дотик
Твоїх довгих та сильних, мужніх рук.
З тобою поруч я - домашній котик.
Храню я владу цих солодких мук.
Якщо гора не йде до Магомету,
То Магомет не гордий, дійде сам.
Не сховати горИ в очерету -
Ії пошепки відадуть голоса.
Залишатись з тобою - перепона,
Що ії вигадав сам Сізіф.
Та є в мене така ось забубона,
Що відсутність сенсу буття - міф.
Заспівай мені колискову
Чи обіймами мені передай
Почуття чудові, казкові,
Такий собі пропуск у вічний рай.
Заспiвай менi колискову
© Copyright: Алисия Александрит, 2014
Свидетельство о публикации №114030409858
Свидетельство о публикации №114030409858
Рецензии
