Люстро

Шолом моєї віри, наче червоний капелюх, перетворює попелюшку на героїню.
Підіймаю забрало вуалі. Дивитимусь у очі усім,
хто бажали,
щоб вороги доросли до друзів.
Барикади – це не сміття, зцементоване льодом –
це двогострі дзеркала джокерової карти.
Джабервокі сміється у захваті: «Бийтесь лобами! Перефарбовуйте троянди!»
Якесь дівчисько розсипало карти та й пішло крізь люстро.
Воно було страшенно чемне й дивувалось, чого створіння так часто ображались.
Воно не знало слів:
«Усе, що не так – провокація»
або
«Замовкніть! Зараз це не на часі…»


Рецензии
Ліда, це вже КЛАСИКА.

Августина Остров   19.03.2014 00:02     Заявить о нарушении
Ну... це від початку було класикою ;)
Дякую, дорога.

Олись Лапковский   19.03.2014 12:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.