всі питання,що підчас возникають,
вони марні та швидко зникають,
але те,що в мені остається,
воно завжди стійке і не гнеться
воно те,що дає існувати,
співчувати та не заважати,
мати віру та міцне бажання,
те,про що ти згадаєш востанне
там,де віра моя і любов,
від думок закипає вся кров,
віра,віра-остання моя,
цє є ти,цє є Бог і сім`я!
коли віра стоїть на колінах,
та сидять чорні біси на спинах,
тоді все нам згадається марним,
небосхіл весь становиться хмарним
виють дикії звіри в степу,
та стращають людину сліпу,
вона зовсім нічого не бачить,
тільки сонце за хмарами плачить
там де вира моя
© Copyright: Людмила Букреева, 2014
Свидетельство о публикации №114030405006
Свидетельство о публикации №114030405006
Рецензии