Старе місто
Із хатиночок намисто –
Це моє маленьке місто.
Хоч великі всі споруди
Будували добрі люди,
Тільки затишок донині
У старій живе частині.
Спокій там та серцю втіха,
Річка щось шепоче тиха...
Я неспішно, крок за кроком,
Погортаю рік за роком,
Зазирну, попідглядаю:
Що там, у минулім, маю?!
Онде, поруч, біля тину,
Бачу дивну я картину,
Як бабуся молоденька
На руках гойдає неньку,
А у молодого діда
Від журби нема і сліду.
Всі здорові та веселі
У своїй живуть оселі
І не знають – гірке, скоре
Вже до них прямує горе –
У воєннім лихолітті
Пропадуть чарівні миті…
Тільки вірність і надія
Побороти все зуміє,
Бо старого міста сила
Негаразди покосила!
Старе мiсто
© Copyright: Светлана Непомнящая 3, 2014
Свидетельство о публикации №114030403977
Свидетельство о публикации №114030403977
Рецензии