***
Крізь моря думок і часів.
Там де зовсім не ходять люди,
Там де немає їх голосів.
Без зупинок, без пауз, без відпочинку,
Не шкодуючи сил,
Не втрачаючи жодну хвилинку,
Я лечу на уламках крил.
Ти десь поруч, я це відчуваю,
Десь на самому дні своєї душі.
Чи люблю я тебе,
поки що не знаю,
Але сподіваюсь,
що це кінець самоті.
2 марта 2014
Свидетельство о публикации №114030207711