П1д небом дитинства розлогим... укр
Голуб насупивсь,голівкою крутить,
Очком кругленьким здаля погляда,
Ближче боіться і не підступить,
Марно хлібиною зваблюю я.
Дурнику милий,чого ти боішся ?
Я ж тобі зла не сотворю,
Ти он котів-хижаків стережися,
Щоб не знівечили долю твою.
Я тебе,друже,лишень доторкнуся,
Ніжно погладжу,неначе дитя,
Ніби в дитинство свое окунуся,
В давне,далеке і світле буття.
Там,де колись хлопчаком босоногим
Бігав дахами,ганяв голубів,
Там,де під небом дитинства розлогим,
Щастя полишив свій дім.
24.07.2012.
© Copyright: Иван Грицик, 2014
Свидетельство о публикации №114030200648
Свидетельство о публикации №114030200648
Рецензии