хiба вони питають у народу?

Хіба вони питають у народу?
Бандерівців завезли на Майдан...
Де автомати і гвинтівки, там свобода?
Це - тероризм, насильництво і срам!

На депутатів руку підійняли,
І до війни нас стануть закликать!
Місць в Уряді безчесно нахапали,
І стали Заходу підошви ніг лизать.

Так знахабніли... мову віднімає!
Ще й кулю в лоб погрожуют всадить!
Який же розум в їх очах палає?
Це - вовча лють, аби когось убить.

- Як Тимошенко в дурні їх пошиє?
- Що заважає дамі цій брехать?
Очами як змія дивитись вміє,
Кусати і отруту випускать.

А от страдають трударі-мурахи,
Бо їм країну з бруду піднімать,
Стікати кров'ю під парканом, дахом,
І пеклом дихати, і мовчки помирать.

...Набридлі гасла втоптано у землю,
А місце злодіям - сидіти у тюрмі!
Багато крові пролито даремно,
ТАК - мирному життю, і НІ - війні!

Мне скажут, что политика продажна,
Да, Тимошенко продала народ,
Ей ничего не кажется столь важным,
Как власть любой ценой и в банке счёт.

Какое право получил Турчинов
Спецназ у государства распускать?
Его уже попёрли раньше в спину,
Так вылез снова, чтоб с огнём играть.

Так незачем смотреть на "Правый сектор",
Отдай команду "ПОСАДИТЬ В ТЮРЬМУ!"
А впрочем, не ему давать советы,
Ведь возглавлял когда-то СБУ.

Война не выход, это кровь и стоны,
И в яме экономика страны...
Зачем военным выданы погоны,
Чтобы народ плохие видел сны?

Опять кружится ворон над столицей...
И плачет новый без отца малыш.
Так хочется забыть о мрачных лицах,
И не бояться тени Смерти с крыш!

Холодної води в Дніпрі чимало...
Вщухає дощ, що падає з небес:
То плаче рідна Україна-мама
Від створених Америкою п'єс.


Рецензии