День упав в обiйми вечора... Из Татьяны Каминськой

                http://www.stihi.ru/2014/01/30/12096
                Переклад з російської
                із Тетяни Камінської


день упав в обійми вечора –
та замовк…
і зірки прикрасять печивом
темний шовк,
 
по яскравій гладі ска'терки,
наче млин,
дивний диск нічної каторги
сіє сплін…

і тополя стука вітами
в неба синь…
за стіною все сусідскії
голоси –

и нічне кругленьке сонечко,
мов драже,
зійде знов моїм безсоннячком
в негліже…

звук гітари… наче луснуло
по душі…
і вечірня тиша хруснула…
в комиші –

підхопив, уніс мелодію
у момент
промінь, в одязі під модника
– диригент – 

ноти, що з  печалі зіткані,
геть – униз…
і тополя плеще вітами –
браво…біс…


Оригінал:

день упал в объятья вечера
и умолк...
украшают звёзды свечами
тёмный шёлк,
по небесной яркой скатерти,
словно блин,
лунный диск упрямо катится,
сея сплин...

и стучится тополь ветками
в небеса...
за стеной звучат соседские
голоса —
круглое ночное солнышко,
как драже,
на седьмом взошло бессонницей
этаже...

звук гитары... песни грустные
о любви...
тишина ночная хрустнула
до зари —

подхватил, унёс мелодию
звёздный хор...
лунный луч – одетый в модное —
дирижёр –
нотки грустные и светлые
сбросил вниз...
и захлопал тополь ветками —
браво...бис...

Татьяна Каминская