Гуде діброва,вітер шаленіе.
Дніпро- Славута хвилі підійма.
І знову плаче матінка старенька,
в обдертій хатці,на краю села.
Вона щодня виходить на дорогу,
туди , де височіють ясени.
І знову дивиться на обрій і чекае,
коли повернуться синочки козаки.
Біленька хата,соняшники в полі,
лелеки у високому гнізді.
Яскраве сонце і пшеничне поле,
ставок, де ждуть рибалок коропи.
Ревуть пороги , сонце променіе,
орли під небом грізно клекотять...
І знов несуть до моря бистрі коні,
щоб Украіну Неньку захищать...
Хай сяе сонце, в небі чистім, синім.
Дніпро ласкаво хвилі розстеля.
Хай усміхнеться матінка рідненька,
коли сини прибудуть до села.
1.03.2014.
П сня Ненька Укра на
© Copyright: Николай Берковский 2, 2014
Свидетельство о публикации №114030201176
Свидетельство о публикации №114030201176
Рецензии
Гарно, та щемно написано, Миколо. Вірш сподобався.
З повагою та побажанням миру та злагоди,
Надежда Рубинская 21.08.2014 22:09 • Заявить о нарушении
З повагою та побажанням миру та злагоди,
Надежда Рубинская 21.08.2014 22:09 • Заявить о нарушении