Мій син в обіймах полум`я там був,
Огненні язики його лизали…
Пекельний страх на собі він відчув...
Летіли кулі – упритул стріляли...
Бруківкою закидали його,
Коктейлем Молотова теж в нього влучили.
А врятувало там сина мого-
Лежачого щитом його накрили.
А він з вогню виносив сам людей,
Життя людські постійно він рятує.
Все ж там багато бачено смертей…
Відтоді крик і плач він завжди чує.
Був син в обіймах полум`я не раз,
Не раз дивилась смерть йому у очі.
Але людей рятує він щораз:
І вдень,і вранці й,навіть,серед ночі...
27. 02. 2014.
М й син в об ймах полум я там був
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2014
Свидетельство о публикации №114030201101
Свидетельство о публикации №114030201101
Рецензии