Можна я буду літати?
Літати і крилами в небі пархати,
До неба свого від землі відірвусь,
Над світом широким, мов буря вздіймусь..!
Повідаю все і з думками зберусь,
І сил життєдайних я там наберусь,
А потім із сумом на Землю вернусь;
Відчую чийсь погляд і так обернусь,
неначе я знову до неба помчусь,
шукати те місце, де я докричусь,
до власного серця.., що часом від
болю страшного у чомусь клянеться;
І тільки одне мене зараз турбує,
Чи мить цю небесну життя закарбує..?
Як же я люблю небо...
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114030107629
Свидетельство о публикации №114030107629
Рецензии
