Всіх убієнних прийняла земля:
Кого замучили, а кого й куля вбила.
Тепер не повернуться звідтіля,
Навіть як мати б рідна їх просила.
Не зможуть встати знову, стати в стрій -
Лише у пам`яті залишаться навіки…
Вони сміливо пішли в нерівний бій,
А по землі текли криваві ріки.
Тепер лежать вони в сирій землі,
Лежать собі, навіки спочивають…
Патьоки крові снуються по землі –
Що там накоїлось? – Лиш круки галасають….
26.02.2014 р.
Вс х уб нних приняла земля...
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2014
Свидетельство о публикации №114030100563
Свидетельство о публикации №114030100563
Рецензии