Евген Маланюк. Стилет иль стилос?..

Стилет иль стилос? – не постичь. Двояко
Качаются трагичные весы.
Не бросив в глубину надежды якорь,
Плыву, плыву вдоль берегов весны.

Там лес вздыхает терпким ароматом
И весь звенит от гимнов пьяных птиц,
Поёт трава, никем ещё не смята,
Скрывая сны туманов и криниц.

Там манят кобры мёртвыми устами,
Влекут забавы златотелых дев...
А небо надо мной гудит ветрами:
Прельстит, изменит и предаст воде.

Но только тут весёлый голос боя –
С безумьем бурь, с крушением земель.
Безмежье! Зачарованный тобою,
Плыву в тебя! В твой пьяный синий хмель.

Перевод с украинского


Євген Маланюк

Стилет чи стилос... 

Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор.
Пливу й пливу повз береги краси.

Там дивний ліс зідхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць,
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць.

Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів...
А тут – жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою –
Розгоном бур і божевіллям хвиль.
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль!

30.08.1924