Цвітуть волошки у степу,
І ти смієшся у садку.
Моя ти дівчино кохана,
від тебе розум свій втрачаю.
В твоїм полоні умліваю.
Як зірка з неба ти упала,
прийшла до мене із небес.
І все на світі краще стало,
у серці мому від тепер.
І сонце світить яскравіше,
і люди в місті більш миліші.
І на душі цвіте весна,
коханням чистим розквіта.
***
© Copyright: Александр Дорогавцев, 2014
Свидетельство о публикации №114022809816
Свидетельство о публикации №114022809816
Рецензии