Наварила жінка їжі,
В великій каструлі,
Як мамзеля у Парижі,
З синьої цибулі.
Та й насипала в тарілку,
Їж, скоріш, мій любчик,
Дієтолог, з понеділку,
Дав рецепт на супчик.
Відчуття якесь гнітюче,
Дядька охопило,
Але їсть супець смердючий!
І не кривить рило.
Був він справжнім суперменом,
З'їв усе, до краю,
Тож на цвинтарі, під кленом,
Зараз спочиває.
Випадків таких чимало,
(пишуть нам поети),
Краще їжте борщ і сало,
Й плюйте на дієти.
Справжн й супермен - укр
© Copyright: Серж Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114022809560
Свидетельство о публикации №114022809560
Рецензии