З землi i в землю

Адама  з  глини  Бог  зліпив,
З  ребра  вже  Єву  спорудив.
То  й  так,  з  глини  чи  ребра-
Тут  скрізь  замішана  земля.
Земельні  ми  чи  безземельні,
Дурні,  розумні,  світлі,  темні,
Так  повелів  нам  всім  Господь,
Що  люди  ми,  що  ми – народ.
Зростаєм,  множимся,  старієм,
Вугілля  на  гора і  гречку  сієм,
А  як  вже  старість  підійшла -
З  косою  тітка  край  стола.
Зразу  -  на  стіл  або на  лаву
І  усім  хором:«Слава!  Слава!»
А  ти – не  ти,  а  вже  земля,
Душа  лиш  бачить  це  здаля.
Дивується  -  скільки  пошани -
З  землі  і  в  землю,  без  обману:
Все,  що  надбав  чи  що  накрав
Лиш  на  два  метри  розміняв.
Кому  що  в  спадок  перепало -
Нащадкам  завжди  буде  мало,
То  ж  винним  будеш  відтепер
За  те  як  жив  і  як  помер.
         27.02.2014р., Київ


Рецензии