Тарас

(К 200-летию со дня рождения Т.Г.Шевченко)
 
Як я умру, то ви забудьте
про те, що я колись писав,
своє несiть ви далi влюди, -
мiг написати наш Кобзар.

I не забудьте помолитись,
за тих, хто вмер, пiшов ввiки,
i вспомнiть словом тихим,
cвоїм же дiтям ви кричiть:

Живе вже вiльна Україна,
i пута порванi людьми.
Тарас - в вiршах, повiк не згине,
вiн в мовi нашiй, i в життi.


Рецензии