Слава Героям?

У цій війні героїв вже не буде.
Не буде переможених, чи тих хто переміг.
Лише на серці, тяжко  від гіркої смути
Від помилки що виправити ти не зміг.

Навіщо ця  війна?  Щоб брат пішов на брата,
Людина на людину, кров людську пролити.
Міста, для нас збудовані батьками,  руйнувати,
Знущатись,  катувати, бити.

Безладдя влаштувати в Батьківщині,
В країні  що найкраща  від усіх.
Сирітські  очі  бачити на згарищах,  руїни.
Стенання вчути там де мав  дзвеніти сміх.

Та може ти такий відважний та рішучий,
Щоб зброю роздавати, барикади будувати.
Кричати, зазивати гучно.
До справедливої  жорстокої страти.

Та годі вже! Ти чуєш  плаче  мати,
Твого заклятого,  щ о був сусідом, братом.
На цій війні героєм вже ніхто не зможе стати.
Чи  можна  вбивцю  переможцем  називати?

***

В такой войне героев не бывает
Нет победителей и тех, кто победил,
Лишь сердце грусть, обида  разрывает,
От невозможности исправить то, что натворил.

Зачем эта война? Чтоб брат пошел на брата
Кровь  человека, человеку вновь пролить.
Разрушить города, что строили отцы для нас когда то,
Пытать и издеваться, бить.

На Родине устроить беспорядок,
В стране, что лучше и красивей всех.
Руины видеть, пепелища, сирот взгляды.
Стон слушать там, где был веселый смех.

А может ты такой решительный и смелый,
Что бы построить баррикады и оружие раздать
Кричать и  звать, еще не надоело.
Что бы жестоко справедливо наказать.

Послушай, хватит! Слышишь, мать рыдает
Того заклятого, он был твой брат, сосед.
Убийцу победителем никто не называет.
В такой войне героев нет.