Розквітай, Україно, в сузір’і слов’янства,
Серед нив і блакиті коханих небес,
У завзятті вченого і селянства,
Щирих дочок, синів, у багатстві та й без.
Ти зростай не хвальбами, не слабкістю волі,
Непідкорена будь іноземним панам,
Як лани, що даровані Вищею долею,
Як річки і дубрави, й думки океан.
Виростай і міцній лише правдою Божою,
Найсвятішою в світі понад усе,
І добро пам’ятай, і підступність ворожу.
І живи, і кохай, і працюй попри все.
Піднімайся, знедолена вірою чужою,
Разом з сестрами очі розкрилюй свої,
І мільйони сердець будуть вічно з тобою,
Йдуть у страчений Ірій Чумацькі Шляхи.
Г МН УКРА НИ
© Copyright: Татьяна Михалёва, 2014
Свидетельство о публикации №114022810672
Свидетельство о публикации №114022810672
Рецензии
