Мелодія заграла десь сумна,
Відлунням в серці озвалося
І по щоці моїй сльоза. . .
Немов весняний той струмочок. . .
Знов пам'ять сторінки горта,
В ті дні, де Ми разом з Тобою. . .
Де осінь Наша і зима. . .
Де я в Твоїм теплі-полоні. . .
А серцю боляче, що знов сама,
Що доля знов у піжмурки все грає. . .
Коли вже буде та межа? . .
Щоб біль, журбу всю полишає.
І бути разом нам у цьому житті. . .
Бо є ще час, щасливо жити!
Вiдлунням в серцi...
© Copyright: Тамара Романова, 2014
Свидетельство о публикации №114022709955
Свидетельство о публикации №114022709955
Рецензии