Тримала мати сина на колінах,
Пригортала міцно до своїх грудей.
Це щастя, як на вільних крилах,
Летиш у світ від колискових тих ночей.
Якби вона могла тоді збагнути,
Що прийде час і вже в останнє…
Вона не зможе захистити сина,
Не зможе бачити його очей прощання.
Ворожа куля снайпера у серце!
На землю полилася з криком кров.
І на шматки життя роздерте,
Не зберегла синочка матері любов.
Нема вам прощення – кати і лиходії,
За все заплатите ви матерям сповна.
Колись і ваші не здійсняться мрії,
І посмішку не принесе весна.
Судилось Україні біль пізнати,
Сліз материнських рветься в небо стогін.
Лише вперед і нас ніколи не здолати,
Во ім’я всіх синів – до перемоги!
Ворожа куля снайпера у серце
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114022707320
Свидетельство о публикации №114022707320
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.