Там пустка є,де біль були і сльози.
Там натовпи покинутих життів.
Там так і непобаченії ними грози,
розглянуті під сотнею кутів.
Там страх поселено в затінок навічно.
Там стогін неповернутих хвилин.
Там спорожнілість якось мальовничо
спинила довгий часу плин.
Лиш ворон понад Прип'яттю прокряче,
сповістить про неторканість речей.
І вітер крізь розбиті вікна ще заплаче,
принісши гомін із вже витлілих плечей.
Прип ять
© Copyright: Валерия Бездушная, 2014
Свидетельство о публикации №114022705992
Свидетельство о публикации №114022705992
Рецензии