Час
Знаєш,є іноді така точко відліку,від яої ти починаєш рахувати новий період в своєму житті. Іноді цю точку ми ставимо для себе даремно,бо так і не змогли в чомусь розпрощатися з минулим. Не зробили цю точку відліку відправною точкою уперед,а навпаки-від неї знову почали рухатися назад. Заглиблюватися в спогади. Намагатися повернути тих людей,що просто пройшли повз,кинувши погляд поковзом,а ми надали цьому погляду геть інше значення. Ніхто не сперечається,що іноді повернення людей із минулого є необхідністю чи просто правильним вчинком. І добре,коли воно закінчується хеппі-ендом. І це є результат твоєї боротьби та непокладання рук. Але іноді таки треба вміти відпускати. Аби дати місце новому. Новому за якістю та вмістом. Чи новій людині. Тій,яка,можливо,змінить твоє життя на краще.
© Copyright: Валерия Бездушная, 2014
Свидетельство о публикации №114022705972
Свидетельство о публикации №114022705972
Рецензии