Подарую тобі небо –
Голубе, як очі твої.
Вдень воно ясне, прозоре,
А вночі на ньому зорі.
І одну, найяскравішу,
Я тобі зніму із неба.
Стане шлях твій ще світлішим,
І ти швидше дійдеш мене.
Я дарую тобі сонце,
Щоб воно промінням своїм,
Зазирнувши у віконце,
Надало тобі спокою.
Подарую тобі море,
Синє-синє і глибоке.
Подарую тобі поле
І волошки синьоокі.
Я дарую тобі співи,
Щоб частіше посміхався.
І щоб, любий мій і милий,
Ти до мене повертався!
Подарую тобі ніжність
І, звичайно, розцілую.
Хай вони за мене скажуть,
Що тебе…, мабуть, люблю я.
Ти пробач, що я хотіла
Враз змінити тебе всього.
Просто, мабуть, не любила
Я до тебе ще нікого!
Ще дарунок мій – це вдячність
За урок терпіння, волі.
Зрозумівши твою сутність,
Я пишаюся тобою!
Я любов тобі дарую!
Хай тече поряд рікою!
Ти далеко – я сумую.
А вона завжди з тобою!
20 липня 2007
Подарунок
© Copyright: Ванина Анна, 2014
Свидетельство о публикации №114022700039
Свидетельство о публикации №114022700039
Рецензии