Тож подарую я тобі багряний вітер,
Що в лісі вересневому по між дерев гуде,
Пошлю тобі поводиря невидимого диво - раю,
Він на омріяні дорозі, тебе за руку проведе,
Я зоряницю ніжно обійму мов квітку,
Вона ж за те зірками шлях нічний вкладе,
А із вершини гір куди твоє погляне око,
Стежина грястицею встелена впаде…
P.S. Моєму синові.
Не налякають хай тебе дороги
© Copyright: Анеля Мей, 2014
Свидетельство о публикации №114022608961
Свидетельство о публикации №114022608961
Рецензии