Кожний раз, як буваю удома,
На прекрасній моїй батьківщині -
Десь дівається сум і утома
І з*являються усмішки щирі.
Серце зразу ж наповнює радість.
Відчуття теплоти і спокою -
Там не чую ні злість, ані заздрість,
Особливо, як їду весною.
Як у квітах поля розквітають,
Коли папороть в лісі чарує,
В синім небі лелеки літають,
Коли щастя природа дарує.
Кожний раз, як буваю удома,
То душею там відпочиваю,
Бо усе там близьке і знайоме...
Найпривітніше в рідному краї!
Кожний раз, як буваю удома...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2014
Свидетельство о публикации №114022608324
Свидетельство о публикации №114022608324
Рецензии