И снова тишина... Маргарита Метелецкая

               http://www.stihi.ru/2014/02/25/5129

               "... и сидит одесную Отца,
               и во второй раз придет со славою судить живых и мертвых,
               и Его Царству не будет конца..."
                Из Символа Веры

И снова тишина, как свыше милость,
В сердечке угнездилась изболевшем...
Ушли все мысли мрачные, конечно,            
Что беспредельно стаями роились…

Сверлили мозг  тревогой непрестанно,
Захлёстывая свет и сея темень,
Явился демон  -  свой ли,  иноземный:
«И как бы Вам ещё нашкодить, панна?»

Казалось, в бездну приоткрылись сходни...
Сны дикие терзали ум и тело...
Казалось, нет конца той канители...
Но шла на помощь мне Любовь Господня!

И вновь  - Твои подарки бесконечны…
И Царь Царей  пребудет в Царстве вечно…

Оригинал

...  і сидить праворуч Отця,
                і вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих,
                і Його Царству не буде кінця..."
                З Символа Віри

Безмежна тиша як безмежна милість
У серці оселилася нарешті...
Гіркі думки здалися при арешті,
Що безборонно зграями юрмились...

І таврували мозок безнастанно,
Зашморгували світло, лляли морок -
То джин зухвалий вибив з пляшки корок -
"Яких ще шкод Вам заподіять, панно?"

Здавалося - розкрилася безодня...
Сни дикі хижо краяли надії...
Не вірилось, що край є веремії...
Але на поміч йшла Любов Господня !

І знову - подарунки незліченні...
І Цар Царів - у Царстві нескінченнім...

Иллюстрация из Интернета.