Як тільки сутінки заходять за поріг,
я згадую про тебе…
Кохання наше не зберіг,
однак, з тобою доторкнулися
до неба.
Мине ще час і ти прийдеш!
Але мені тебе не треба!
З тобою я любила ніч і зорі
Без тебе –
Проклинаю небо.
Наше небо.
Я думала, що я слабкою стала
Без тебе, наче без душі.
Коса розпущена, краса зав’яла,
Холодні ночі. Сірі дні.
Я мусила себе перебороти!
Набратись сили, аби далі йти!
Любов до тебе, як болото -
від нього не втекти…
наше небо
© Copyright: Лина Николаева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114022509600
Свидетельство о публикации №114022509600
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.