Гриня

ЗНОВУ  ПАМ'ЯТЬ  ПОВЕРТАЄ,
НАС В  КУРСАНТСЬКІ  РОКИ,
ТІ   НАРЯДИ  І  ТРИВОГИ,
Й НАВЧАННЯ       МОРОКА.

І КОЛИСЬ  В       ЧПТУ,
МИ  БУЛИ     -КУРСАНТИ,
І ГРІНЧУК ВАЛЕРА   ТАМ,
В БІЛИХ   ЕКСЕЛЬБАНТАХ.

МИ   НАВЧАЛИСЯ   РАЗОМ,
У    ОДНОМУ     ВЗВОДІ,
І ЗАВЖИ  СТОЯЛИ  ПОРЯД,
ВРАНЦІ   НА    РОЗВОДІ.

ГРИНЯ ГРАВ НА БАРАБАНІ
В  ДУХОВІМ   ОРКЕСТРІ,
І  ОДЕРЖУВАВ   ОЦІНКИ,
У   КІНЦІ    СЕМЕСТРА.

МИ  ТІКАЛИ   ВІД  ЗАНЯТЬ,
Й     САМОПІДГОТОВКИ,
ЗНАТЬ ХОТІЛОСЬ,ЩО В ШТАНАХ
У  КУЛИКА         ВОВКИ.

ДЕ ГРІНЧУК-ТАМ ЗАВЖДИ СМІХ
РЕГІТ    Й        АНЕКДОТИ,
ЯКЩО   ЩОСЬ    РОЗПОВІДАЄ,
ВЖЕ     НЕМА        РОБОТИ.


Рецензии