Небесна Сотня
Чому так легко, невагомо
Ти відлітаєш раптом від землі
Залишивши мене на самоті
Залишивши мене одного…
Мій Синій Кінь спинись, постій!
Візьми мене в похід востаннє!
Мій Синій Кінь… Чому не чуєш ти?
Мій Синій Кінь, візьми, благаю!
Що ти приніс? Рік Синього Коня…
Навіщо ковдрою не треба укривати?
Тих вершників, навіщо без меня…
Той Синій Кінь став дерев'яній…
Ні! Синій Кінь в моїх руках!
В руках мільйонів запалає вогнем
Небесна сотня, як Чумацькій шлях,
Летить по небу Небесна Сотня!
24.02.2014р. м.Бровари
Свидетельство о публикации №114022501509
Мой добрый Бог, однажды летом,
когда опять начнут читать
стихи, роди меня поэтом
в Донбассе (русском, твою мать!).
Чтоб написать про наважденье,
накрывшее цветущий край,
про битвы, мщенье и прощенье –
для этого родиться дай!
О том, как в Украине жили,
не чаяли, что грянет гром, –
чтобы потомки не забыли
о нас, погибших под огнём.
Чтоб там, на дедовском погосте,
стирая пыль с могильных плит,
припомнить вдруг – без слёз, без злости, –
как был я братьями убит.
14 сентября 2019
Елец
Михаил Трубицын 01.06.2021 17:33 Заявить о нарушении