* * *
…От і все. Помайданили. Досить.
Дні жалоби. Свічки. Молитви.
Чи то вітер, чи матір голосить
над загиблим та вічно живим…
Бранці віри! Солдати наказу!
То за кого ті жертви були?
Вас лобами звели підараси,
одурили, зганьбили, злили.
Розміняли і душу, і волю
на посади, мандати, чини…
Божеволій тепер, божеволій,
бідна мати над горем труни.
Боже, я їм цього не пробачу,
за таке пробачають хіба?
Україна розіп'ята плаче
та сміється провладна ганьба…
Похмiлля перемоги...
© Copyright: Александр Лысак, 2014
Свидетельство о публикации №114022501342
Свидетельство о публикации №114022501342
Рецензии