Шон Маклех - 47... Голос сверчка...

Голос цвiркуна
Шон Маклех
                «Життя – це сторінка…»
                (Р. М. Рільке)

На Великдень я завжди приходжу до одної невеликої старовинної ірландської церкви, де в середині темно, майже чорно, і тільки через кольорові вітражі падає промінь світла. Веселі прихожани інколи запитують мене: чому я такий сумний у такий радісний день. Вони просто не знають, що я згадую Великдень 1916 року у Дубліні…


Сентиментальний цвіркун
У старому кам’яному домі,
Що стоїть на скелі ельфів,
Серед землі вітрів і відчаю,
Ховається за холодною пічкою
в якій ніхто не палив
Веселого вогню затишку,
Не готував на його язиках
Добру вечерю спогадів,
Не грів свої зашкарублі руки
Старого моряка мертвого океану.
Але цей цвіркун –
Цей вусатий мудрець спогадів,
Цей вчитель одвічної журби
Співає мені пісню тихої радості –
Тихої радості людей нашого клану.
Коли я згадую всіх поіменно –
Всіх кого тоді вбили,
Тоді – після Великодня
Року тисяча дев’ятсот шістнадцятого,
Коли земля моя –
Зелена Ірландія
Рахувала вдів і сиріт…

...

Голос сверчка
Шон Маклех

                «Жизнь - это страница ...»
                (Р. М. Рильке )

На Пасху я всегда прихожу к другу небольшой старинной ирландской церкви , где в середине темно , почти черно , и только через цветные витражи падает луч света . Веселые прихожане иногда спрашивают меня : почему я такой грустный в такой радостный день. Они просто не знают , что я вспоминаю Пасху 1916 году в Дублине
 
...

... сентиментальный. Сверчок.
 
(в старом... каменном доме...
Что... стоит...! На скале... эльфов.

... средь. Земли. Ветров... и отчаяния.
(он...) Скрывается... (за... холодной печкой.

... в которой...!! Никто...!
... не курил. Веселого... огонька.

(и не готовил...!!) На его... язычках...!
... хороший. Хороший! Ужин. Воспоминаний...

(и...) НЕ грел.

Свои... заскорузлые руки...
(старого... моряка...!) Мертвого... океана.

...

Но... этот сверчок - этот усатый!! Мудрец - вспоминаний...!
(этот... учитель...) Вечной...! Печали...

Поет мне...

... тихой. Радости - песню.
... тихой. Радости... (людей...) Нашего клана.

...

Когда...
(вспоминаю я...) Всех. Поименно.

...

Всех.
(кого...) Убили... тогда.

... после. Пасхи. Года... тысяча девятьсот шестнадцатого...!!

...

Когда... земля моя. Моя!! Зеленая Ирландия!

...

Считала вдов... и сирот ...