Устами небесно сотн

Пробач  мені,мамо,що я Тя  покинув,
Що горя і  болю  Тобі  так  завдав.
На майдан поривався , та враз і  полинув -
І на  тому   майдані голівку поклав.

Пробач  і  прости мені,рідний  мій  тату,
Що Ти через мене уже посивів.
Що  в  домовині вернувся у хату...
Прости мені,тату,я вмирать не хотів!

Пробач мені,люба,кохана  дружино,
Пробач  мені  доню,прости м`я  ,синок...
Не моя у  тому,рідненькі,провина,
Що я в домовині ,як з квітів  вінок.

Пробач  мені ,сестро,прости мене ,брате...
Пробачте,дідусю...Бабусю,простіть.
Я ЖИТИ  ХОТІВ-НЕ  ХОТІВ  ПОМИРАТИ!
За  душу маю ви молитви моліть.

Простіть мене ,рідні,знайомії,друзі...
Пробачте за те,що себе не вберіг.
Віднині за мною усі  ви у  тузі
Й мою домовину знесли на поріг.

Пробачте за те,що вас плакать примусив,
Пробачте за те,що жалоби завдав.
Бо ж понад усе Україну я славив,
За неї  , єдину ,життя своє дав...
      23.02.2014