Я в дзеркалі бачу не те що хотілось
І бачити завжди вже буду не те.
Нічим непримітне обличчя і тіло,
От тільки байдуже, бездушне, пусте.
Я можу багато чого написати,
Про те що люблю і на чому стою,
От нікому тільки мене вибачати,
За те , що не було мене у бою.
Розплющені очі, та вже в поволоці,
Над прірвою смерті, на самім краю.
Ті снайперські кулі вбивали не хлопців,
А чесність і гідність вбивали мою…
Покаяние
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2014
Свидетельство о публикации №114022406454
Свидетельство о публикации №114022406454
Рецензии