Яка ж бо тиша... А мені не спиться.
Біль мозок рве і не приходять сни.
Перед очима постають обличчя
Вас всіх, за віком як мої сини...
Ви є святі, хоча нелюдська сила
Зробила все, щоби життя забрать.
Вбивала вас, а вийшло — дала крила,
Щоби могли ви землю осявать!
Ви не померлі! Навпаки, воскреслі,
Зберігши гідність, волю, честь свою!
За світлий лет ваш в чистім піднебессі
Я на колінах з свічкою стою...
Какая тишина...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2014
Свидетельство о публикации №114022406192
Свидетельство о публикации №114022406192
Рецензии