Веснянка...

Весна тендітна...ніжна...та вразлива
Зустрілася з морозним зимним Лютим...
Вона намріяла принести йому...щастя,
Та він у кригу з недовіри був закутий...

Він заморозив своє Серце у сніжинку,
Та норов мав такий суровий і колючий...
Що ВЕсна дивна натикалася на холод,
Та відчувала відчай суму лиш болючий...

Але ж Душа Її так повнилась Коханням,
І так чуттєво тріпотів від тіла...вогник...
Що Лютий танув час за часом непомітно,
Та лід у Серці від Любові просто зник...


Рецензии
Очень красиво! Но сдаётся мне это такая аллегория...или
показалось...

Леонид Цунаев   24.02.2014 16:28     Заявить о нарушении
Спасибо,мой проницательный)))Это посвящение всем неверующим Фомам)))С Любовью.Я.

Иньфинити Любви   24.02.2014 16:56   Заявить о нарушении
А не слишком ли шикарно...для Фомок?!

Леонид Цунаев   24.02.2014 17:03   Заявить о нарушении
Ты меня рассмешил,мой Любимый Шеф)))Спасибо тебе.С Любовью.Иннуля...За "шикарно" отдельная БЛАГОдарность...Значит стих удался.

Иньфинити Любви   24.02.2014 17:06   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.