Без часу і плину, без совісті і без тями
донизу спадають піщинки-години життя
доводячи люд до палкої безтями,
занурюючи всіх у тривке забуття.
Чим далі - тим більше піщинок літає
осівши на пагорбі марних надій
лиш зрідка, на мить, крихточка завмирає
щоб далі потрапити до нездійсненних мрій.
Немає в нас часу, не маємо жодної миті
на щастя, кохання, на подорож до океану.
Ми дивно-паскудно туманами оповиті,
втрачаємо наші піщинки лиш марно.
Пiщинки життя
© Copyright: Алина Финстр, 2014
Свидетельство о публикации №114022400501
Свидетельство о публикации №114022400501
Рецензии